Бабусин скриня

Кожній дівчинці бабусина скриня здається переповненою неймовірними багатствами. Мені теж здавалося, що вона ховає скарби. Але, подорослішавши, я зрозуміла, що скриня моєї бабусі бідна і зберігає печатки пережитих страждань і втрат.

Кожній дівчинці гардероб мами здається скарбом, а бабусин скриня – скарбом «у квадраті».

Добре пам'ятаю яким щастям для мене була примірка маминих суконь, але коли я побачила «бабусин скриню», мамині сукні просто перестали існувати.

Це було диво.

Хоча, скрині і не було. Всі незліченні багатства лежали всередині величезного дивана бабусі. Його кришка відкривалася з жахливим звуком, що нагадує зітхання втомленого слона.

У череві цього «гіганта» лежали вишиті вручну серветки, крепдешинові сукні та відрізи, а ще чорні мережива.

Там були і відрізи грубого шовку, що нагадував парусину, і китайський сатин, який виглядав як справжній атлас. Деякі відрізи купили ще до Жовтневої революції 1917 року. Про це говорили штампи на вивороті.

Із сатину на початку 90-х років минулого століття я пошила собі сарафан. Він протримався кілька сезонів та витримав десятки прань. Бідолаха протерся в деяких місцях майже наскрізь, але блиск і насичений колір зберіг до останнього дня.

Мережив було найбільше. Це були великі мереживні шарфи ручної роботи, облямівка, розшита бісером. Мереживо товсті й грубі, мережива, тонкі, як павутинка, вузькі й широкі, дорогі й зовсім дешеві.

У дитинстві мені здавалося загадковою та обставина, що всі мережива у бабусиній колекції чорного кольору. Я думала, що це жалоба по її батькам і братам, що пішли. Мені здавалося, що ці мережива несуть на собі відбиток усіх сумних життєвих історій нашої родини: про голод, війну, евакуацію, тиф, репресії…

Бабуся розповідала, що в голодні роки мережива та шовк можна було виміняти на хліб і тому вона, все ще чекаючи голодних років, їх берегла. А як інакше? Адже вони не раз рятували життя їй та моїй мамі.

На жаль, білі мережива просто не витримали всіх життєвих випробувань, через які пройшла моя сім'я – вони пожовтіли і вкрилися плямами. А ось чорні зберегли колір.

Вкотре я перебираю те, що залишилося від скарбів бабусиної скрині і згадую її, маленьку стареньку в чорних мереживах.