Викройка «пальто-пуховик трапеція з капюшоном»

Електронна форма «пальто-пуховик трапеція з капюшоном» 40-64

Розміри: 40-52 та 52-64 (покупець отримує ВСІ розміри обраної градації)

Формат файлів для завантаження в замовлення:

PDF у натуральну величину та без припусків на шви.

Сплативши замовлення Ви отримуєте посилання на скачування двох файлів викрійки пальто вибраної Вами градації розмірів:

1. ПДФ файл А4, адаптований для друкування викрійки на аркушах паперу формату А4 у будь-якій програмі на будь-якому пристрої, у тому числі на мобільних телефонах.
2. Багатоформатний ПДФ файл для друку на аркушах будь-якого формату від А0 до А4 на принтері або плотері у програмі Adobe Reader.

Рівень складності шиття: середній. Незважаючи на нескладні операції крою та шиття, а також відсутність необхідності в серйозній волого-тепловій обробці, форма пальто-пуховика для початківців не підходить.

Цей фасон пальто-пуховика підходить всім типів фігур різної повноти.

Витрата тканини «верху» складає в залежності від розміру 210 – 270 м при ширині 140 см. Витрата підкладу – 180 – 250 см. Витрата утеплювальної прокладки залежить від ширини (бувають прокладки 150 см і 220 см шириною) і від кількості шарів.

Для шиття підходять лише плащові тканини із спеціальними вітрозахисними властивостями. До підкладки особливих вимог, крім ковзання немає. Як утеплювальну прокладку можна використовувати синтепон, холлофайбер або альполюкс. Використання штучного пуху також можливе, але це ускладнює шиття пуховика і додає до витратних матеріалів ще й тканину на «чохол» для пуху, який слід стібати окремо.

У комплект викрійок пуховика трапеції входять (рис. 1): лекала спинки, полички, двошовного рукава, коміра типу «стійки» та капюшона.

Підкладка викроюється за тими ж викрійками. Викрійки манжет та інших деталей у формі прямокутника в комплект не входять, але їх розкрій та рекомендації за розмірами дано в описі крою та шиття нижче.

Як купити електронну форму

Як роздрукувати форму у натуральну величину в домашніх умовах на аркушах формату А4

Як вибрати розмір викрійки без зняття мірок та використання таблиць

Скачати безкоштовно викрійки суконь та пальто для дітей

Як кроїти та шити пуховик у домашніх умовах

(Детальний опис з послідовністю)

Складність крою та шиття пуховика полягає в дещо заплутаній послідовності дуже простих операцій та вимогі точності у виконанні кожної з них. Процес спрощується за рахунок відсутності СОТ та дублювання деталей, але ускладнюється через стіжку.

Послідовність операцій при індивідуальному пошитті пуховика в домашніх умовах надзвичайно важлива. І починати слід із розкрою тканини «верху».

Але перед розкроєм потрібно переконатися, що довжина викрійок відповідає потрібній Вам довжині виробу. Щоб зорієнтуватися абсолютно точно, варто виміряти улюблений пуховик та порівняти його довжину з лекалами. Особливо уважно потрібно поставитися до довжини рукава. Зверніть увагу на те, що при визначенні довжини рукава Вам потрібно врахувати товщину прокладки, що утеплює, плечової накладки і ширину манжета, якщо він у Вас передбачений.

Очевидно, і розмір викрійки пуховика вибирається з урахуванням товщини теплоізолятора. Пг викрійки – 12 см.

Коротко про припуски на шви та пайових.

Бічні, плечові, по півзаносу (там приточуватиметься блискавка), передній та ліктьовий зрізи рукава, зрізи капюшона, зрізи коміра – вимагають припуску 2 - 3 см. Окат рукава, пройми, горловина та паросток – 2 см. По низу рукава, якщо передбачено манжет знадобиться 2 - 3 см, без манжет - 5 - 6 см. По низу виробу, якщо не передбачені будь-які куліски, додаємо 5 - 8 см, якщо передбачені куліски, то достатньо 1,5 - 2 см, а якщо куліски будуть цільнокроєні з поличкою-спинкою, то припуск слід збільшити до 10 – 12 см.

Відразу зазначу, що притачні куліски зручніше обробляти і можна посадити виріб, щоб невелика стяжка була вже зафіксована.

Тканина, як завжди, складається вдвічі обличчям усередину, кромки поєднуються. Розкладка - "валет" - деталі укладаються найбільш економічним чином. При розкладанні викрійок на тканині потрібно врахувати розміщення прямокутних деталей (рис. 2 – 3), таких як манжет та куліска для протягування шнура та подальшої стяжки виробу.

Рекомендована ширина манжета у готовому вигляді 6 – 10 см. Розрахунок ширини та довжини викрійки наступний:

2 ширини у готовому вигляді + 2 припуски на шви

Довжина манжета = довжина лінії низу рукава + 2 припуски на шви

Ширина куліски, в яку вставляється шнурок для стяжки виробу, у готовому вигляді становить 2 – 2,5 см. Отже ширина заготовки під куліску

2 ширини куліски в готовому вигляді + 2 припуски на шви

Довжина куліски = довжині низу виробу + 3 см на обробку країв + на шви з'єднання фрагментів куліски

Зверніть увагу, що «стандартний» припуск 1 – 1,2 см збільшено та додано припуск по проймі, що в інших виробах вважається порушенням технології крою та шиття. Збільшення припусків необхідне, оскільки після стіжки деталь може деформуватися і, щоб цього уникнути, після вистігання рекомендується осноровка по лекалам з урахуванням звичайних припусків на шви.

На рис. 2 показано розкладку для маленьких розмірів, на рис. 3 – для великих.

Після розкрою «верху» переходимо до розкрою утеплювача.

Але насамперед про те скільки шарів утеплювача робити. Утеплювач для «пуховиків» буває різної товщини від 1 до 3 см. Через його пухкість товщину виміряти досить складно, тому виробники та продавці орієнтують покупця за вагою, можна з успіхом використовувати марку «яку купили», якщо Ви знаєте нюанси.

Якщо купили товстий утеплювач, його за потреби можна розділити за товщиною, а тонкий простібати вдвічі.

Отже, ми підійшли впритул до питання кількості шарів.

Теза перша: для тепла важливіша щільність, непродувність і непромокання тканини верху, ніж товщина утеплювача.

Теза друга: для тепла не обов'язково робити подвійний утеплювач «верха» до низу пальта – досить подвійний утеплювач до стегон.

Теза третя: для кращого збереження тепла краще окремо вистібати з утеплювачем верх і окремо підкладку і потім з'єднати.

Теза четверта: чим ближче рядки стібки, тим холодніший виріб.

Залишаючи вибір виду та марки утеплювача на Ваш розсуд, підсумовую вищесказане, виходячи з власного скромного досвіду.

Для стіжки «верху» в зимовій куртці беремо утеплювач тонкий або середній по товщині і вистібаємо в один шар або два шари, при чому другий шар накладаємо тільки до рівня стегон. Якщо утеплювач був товстим, то відокремлюємо знизу до стегон половину товщини та зрізаємо.

Може бути і такий варіант: стьобаємо «верх» з тонким або середнім утеплювачем в один шар, накладаємо другий шар тонкого до стегон без стібки.

У манжеті утеплювач також може бути подвійним чи одинарним – це залежить від задуму та товщини утеплювача.

Для стіжки підкладки беремо утеплювач тонкий і бажано тепліший. Наприклад, вовняний ватин (не синтетичний, а ЧИСТОШЕРСТЯНИЙ ТОНЕНЬКИЙ ватин) або в'язане вовняне полотно (можна взяти стару пуховку) і стібаємо підкладку.

Що стосується каптуру, то він може пошиватися як на утеплювачі, так і без нього.

Визначившись із шарами утеплювача, переходимо до його розкрою.

Увага! Розкрій утеплювача для верху виконуємо по деталях верху, розкладаючи утеплювач в один шар і вирізаємо з додатковими припусками 2 - 3 см. Це необхідно для стібки.

Деталі верху маємо на утеплювачі економічним чином, оскільки пайовий напрямок не має значення (рис. 4). Потім слід скріпити деталі «верху» та утеплювача кравецькими шпильками або накидати великими косими стібками. Довжина стібків 7 – 8 см. Відступ наметкової строчки від зрізу деталі «верху» 3 – 7 см.

Наметавши або наколовши «верх» на утеплювач, слід вирізати заготовки з припусками 2 – 3 см і приступити до нанесення малюнка та до стіжки.

Варто уважно підійти до вибору інструменту розмітки та спробувати нанести кілька ліній на залишок тканини.

Мило для розмітки бажано використовувати з обережністю, так як воно може залишати жирні сліди, а крейда погано стиратися. Хороший варіант – маркер, що зникає, але його також потребує перевірки на тканині.

Коли стежка виконана, всі вистібані деталі «верху» оснащуються за наявними викрійками. При осноровке (у разі повторному викроюванні), слід залишити технологічні припуски на шви.

Плечови, бічні шви полички, напівзанос, передній та ліктьовий шви рукава, коміри та капюшон – 1 см. Пройми, горловина, паросток, окат – без припуску. Низ – залежно від обробки.

По осноровленим деталям викроюється підкладка також із припусками 2 – 3 см, по деталях підкладки – вирізаємо утеплювач, знову додаючи припуски для осноровки та стібки. А, вистібавши підкладку, її потрібно осноровити по заготовках «верху», вже не додаючи припусків, так як вони додані на цих самих заготовках «верху».

Далі, збираємо «верх» і збираємо підкладку, верх та підкладку капюшона – окремо. Якщо канюшон буде без утеплювача і Ви плануєте ховати його у комір під блискавку, його потрібно пошити повністю, до того, як комір обточений. Іншими словами, каптур під блискавку шиємо і з'єднуємо з «кишенею» відразу після стібки.

Робимо кишені на поличці.

Кишені «верху» можуть бути як на блискавці, так і без неї.

Приклад дуже простої кишені на «блискавці»

См. як пошити кишеню на підкладці

Потім приточуємо блискавку до «верху», кріпимо плечові накладки, приточуємо куліски і з'єднуємо «верх» з підкладкою. Всі!