Інтерв'ю Вороніна

14 квітня 2012 р. на 74-му році життя помер Михайло Львович Воронін - найвідоміший модельєр України, Метр чоловічого костюма, Легенда світу моди.

До уваги читачів його інтерв'ю, яке він дав протягом року до смерті. Друкується за матеріалами Інтернету.

1. Вас по праву називають законодавцем моди, Ви багато бачили на шляху розвитку конкретно нашої української моди, Вас навіть нагородили орденом "Жива легенда". Самі почуваєтеся таким? Ні. Тому що знаю, що мені ще треба дуже багато в житті пізнати, щоб стати таким. У нашій професії треба все життя вчитися та працювати. Якби я, нічого не вміючи робити, думав тільки про гроші та славу, у мене ніколи їх не було б. Адже такі думки відвертають увагу від роботи. Навіть коли я став відомим майстром, і про мене багато говорили та писали, я й далі продовжував вчитися. Я продовжую вчитися до сьогодні, тому що в світі стільки всього цікавого, а я так мало знаю. Людина навіть за 100 років не зможе всього впізнати та встигнути. 

2. А які особливості моди ви помітили? Вона справді повторюється?
Обов'язково. Як кажуть, те, що потрібно «взяти з бабусиної скриньки» - десь у середньому через 20 років, може бути навіть і 15. Тому що мода трохи почала випереджати час повернення, якщо раніше це було 20-25 років, то сьогодні вже через 15 років мода повторюється.

3. Читала, що на суперечку Ви якось пошили за одну ніч пальто. А на які ще жертви Вам доводилося йти заради улюбленої справи?
Це були не жертви, а задоволення показати свою майстерність, щоб люди переконалися, що людина може все, якщо захоче.

4. А Ваш перший авторський показ у Голлівуді в 89 році - коли тільки-но спала залізна завіса - як тоді українського дизайнера сприйняли закордоном?
Сприйняли дуже добре, бо все залежить від того, хто вам все це організовує. А т.к. це організовувала сама президент компанії, то прийом був дуже добрий. Як завжди, такі покази проходять у готелях, там було комфортно, не було багато людей, десь 50-70 осіб. Прийняли дуже добре. Звичайно, більше сподобався чоловічий одяг, а жіночий – незважаючи на те, що я його брав тоді з дому моделей нашого, дуже гарний одяг на мій погляд, - мені порадили надалі жіночим одягом більше не займатися, а тільки чоловічий.

5. Вас по праву вважають новатором та винахідником. Взяти хоча б найвідоміший винахід - безприкладний, жилетно-макетний метод. Як вам прийшла ця ідея? Бачення уві сні? як усі великі відкриття:)
Жодного сну тут не було! Було реальне життя, але бажання щоразу вдосконалюватися. Адже коли я став закрійником, перше, що я почав робити, це наводив порядок. Як правильно скласти графіки роботи із нашими замовниками. Як правильно працювати з нашими майстрами-виконавцями, щоби більше часу залишалося для творчості. Коли мені це вийшло, я приступив до наступного етапу. Шукав шляхи, як почати працювати з однією приміркою. Для цього я їздив до Ленінграда, я дивився та навчався. Працював півроку цілими днями – у мене не виходило, шив, перешивав, платив людям гроші з власної кишені, бо їм доводилося це все пороть, але мені таки хотілося повторити. Якщо вже хтось працює з однією приміркою, чому це не можемо зробити ми? І протягом півроку важкої праці я знайшов помилки, які ми мали, і перейшов на роботу з однією приміркою.
Чим менше примірок робить закрійник, тим швидше йде процес пошиття. Клієнти стали менше стояти у чергах, але все одно ми не могли обслужити всіх бажаючих. Я запитав: а чи можна пошити костюм, що ідеально сидить, взагалі без примірки, тільки знявши з клієнта мірки? На рішення мене підштовхнула випадково прочитана стаття у газеті. У ній говорилося, що вчені знайшли палець неандертальця і ​​по ньому відновили весь образ людини. Це навело мене на думку, що існують загальні закономірності у постаті, які можна використовувати у моєму ремеслі – моделюванні одягу. Я почав вивчати анатомію, розпитувати спеціалістів. І створив конструкцію типу жилета - свого роду заготівлю на будь-яку фігуру. Його надягають на людину і пересувають по фігурі так, щоб усі ключові лінії були вертикальні та паралельні по відношенню до лінії статі. Після цього визначають відхилення його фігури від типової. Коли лекала готові, залишається скроїти, пошити — і костюм сидітиме ідеально. Так з'явився безприкладний макетно-жилетний метод Вороніна. Він не лише прискорив процес пошиття, а й спростив технологію створення костюма.

Але вся тема безприкладного жилетно-макетного методу ще не розкрита, це ще майбутнє. Тому що сьогодні наше завдання не лише зробити костюм красивим, а зробити костюм, який буде відповідати вашому характеру та зручним для вас. Часто ми чуємо, як один клієнт каже: мені в цьому костюмі важко шнурувати туфлі, а інший стане до дзеркала, дивиться і каже бачите, ззаду маленька зморшка. І той і інший має рацію! Тому в першу чергу нам потрібно зрозуміти внутрішній світ цієї людини, щоб вона хотіла, а потім зробити на неї одяг. Але коли ми робимо цей одяг, ми не повинні копіювати його фігуру, а обов'язково вписати його фігуру у правильний, намальований нами образ. Образ залежить від часу, в якому ми живемо, це космічний вік чи спортивний чи будь-який інший – важливо вписати людину в цей образ. Тоді він завжди буде модним, йому буде добре і зручно, і він буде сучасним.

6. А створення найбільшого смокінгу у 2002 році – це доказ того, що у Вас можуть одягатися чоловіки абсолютно будь-яких розмірів?
Так це дійсно так. За нашою методикою ми сьогодні можемо пошивати вироби як максимально великі, і мінімально маленькі. Ця ідея прийшла після суперечки в Німеччині, коли мені на зборах дизайнерів сказали, що всі європейські дизайнери роблять одяг в основному 48-58 розмірів, тому що інші розміри виходять негарно, і вони не хочуть псувати свою репутацію. Я спробував довести, що можна зробити будь-який розмір і зробити його красиво. Тому я вирішив створити цей смокінг, який увійшов до Книги рекордів Гіннеса. 

7. Не секрет, що ваша торгова марка – улюблена для нашого запорізького мера Євгенія Карташова. З чого почалося ваше знайомство? Чи вибагливий Євген Григорович клієнт?:)
Ні, він зовсім не вибагливий. Розуміє, що він хоче, досить простий у спілкуванні та у підборі свого гардеробу. Йому потрібен костюм, який буде зручний, у якому він може легко працювати, йому не потрібні жодні показні елементи та надмірності. Якщо люди його рівня переважно хочуть закордонну марку, то він пишається тим, що носить наш одяг, вітчизняний. Він молодець, я його поважаю та люблю.

8. До речі, знаєте, напевно, про юну запорожянку Поліну Горлову. Як з висоти Вашого польоту оціните роботу молодого дизайнера?
Ми завжди говоримо, що Україна сповнена талантів і в даному випадку ця дівчинка якраз і цікавить, бо на неї вже звернув увагу такий відомий художник, як В'ячеслав Зайцев, як П'єр Карден. Якщо люди вже звернули увагу на цей талант, то я тільки радий підтримувати її.

9. Самі не думали взяти на поруки і спонсорувати якесь юне обдарування?
Я б із задоволенням це робив. Але один бог знає, наскільки я сьогодні зайнятий роботою для того, щоб у наш тяжкий час вести колектив, у якому працюють 2500 чоловік. Зробити так, щоб люди були задоволені. І наші покупці та наші співробітники. Знайти цю золоту середину. Тому працювати приходиться дуже багато, немає вільного часу навіть для себе. Іноді треба піти до лікаря, а я відтягую цей візит на місяць два. На жаль сьогодні немає часу.

10. Як прийшла ідея створення свого парфуму? Чи важко було знайти свій аромат?
Якщо говорити про чоловічий костюм як комплексний образ, то він не буде закінченим без аромату. Ідея створення парфуму – це ідея кожного дизайнера, який вже створив свою торгову марку, випускає свої вироби і хочеться, щоб до цього ще був і власний парфум. Знайти аромат було важко, ми багато працювали над цим із нашими французькими колегами. Сприймаючи світ через запахи та образи, парфуми спеціально приїжджали на покази наших колекцій, вбирали настрій, дух, емоції, вивчали незримий зв'язок костюмів від Вороніна з їхніми власниками. Робота та суперечки з парфумерами тривали більше півроку, вони іноді думали, що ми вибагливі, але коли аромат був знайдений, вони зрозуміли, що ми мали рацію. Було розроблено понад 100 варіантів композицій, у тому числі обрали найбільш відповідний. Він ідеально підходить тим, хто поважає традиції та правила гарного тону та служить завершальним штрихом до їхнього власного почуття стилю.

11. Ви створюєте одяг, випускаєте свій парфум, видаєте журнал "Вищий світ". Який ще нерозкритий талант таїться у Михайла Вороніна?
Якщо у мене з'явиться вільна хвилина, я думатиму про те, що і як зробити ще цікавіше і краще. Ще більш корисним. Я не можу стояти дома. Не знаю, що попереду. Але хочеться вдосконалюватись і вдосконалюватись.

12. До речі, як справи з Вищим світлом в Україні? Чи можна українську еліту насправді такою назвати?
На жаль немає. Вона ще не готова. І не тому, що вони не розумні чи не виховані, а щоденна боротьба за владу їх просто принижує всіх. А ми не можемо розібратися, хто з них є хтось, і це дуже шкода.

13. Ви проводите акцію "Студент" – надаючи знижку на костюми для студентів. Це антикризовий метод чи спосіб прищепити підростаючому поколінню смак до одягу?
Я думаю, що кожен побачив, що це бажання прищепити нашому підростаючому поколінню смак до одягу. І дати можливість не лише студентам, а й викладачам виглядати гідно. Тому що найчастіше викладачі приходять у такому одязі, що соромно перед студентами виступати. Який вони приклад подавати? Тому ми вирішили цю акцію зробити і для студентів, і для викладачів вишів.

14. а що в першу чергу в одязі чоловіка видає його поганий смак чи, скажімо, просто його характер?
Довжина рукава, недбалість, неправильно застебнуті гудзики, неправильні рухи. Але я завжди спершу дивлюся не на костюм, а на образ. Якщо я бачу образ, отже, людина одягнена правильно. Чоловічий піджак, як піаніно, потребує вмілого поводження. Потрібно знати, які ґудзики мають бути розстебнуті, а які застебнуті, коли ти сидиш. І таких нюансів дуже багато. Костюм, як і будь-який інший виріб, вимагає до себе поваги.


15. Михайло Львович, Ваші колекції розраховані на сильних та енергійних чоловіків – таких як і Ви. А в чому Ви дозволяєте собі допускати слабинку?:)
Іноді виходити без краватки. Через те, що у мене низька і щільна шия - мені не завжди зручно в краватках.